Теории, предположения и легенды - Сторінка 5 - Форум
Понеділок, 05.12.2016, 18:37
Нове на сайті Головна Реєстрація Вхід
Вітаю Вас, Гість · RSS
Оновити Нові повідомлення · Особисті повідомлення Особисті повідомлення() · Відомості про учасників форумуУчасники · Читаємо правила форумуПравила форуму · Знайти на форуміПошук · Підписатися на отримання новинRSS · Тільки для VIP-користувачівПриватний форум ]
Сторінка 5 з 5«12345
Модератор форуму: Viktor, Оксана 
Форум » Історія селища Ставище » Історичні факти » Теории, предположения и легенды (То, чего нет в истории, но можно предположить, что было.)
Теории, предположения и легенды
ViktorДата: Четвер, 19.11.2015, 10:58 | Повідомлення # 61
Генерал-майор
Група: Модератор
Повідомлень: 1464
« 10 »
Країна: Російська Федерація
Статус: :-(
Любомир. Город, которого не было.

Однозначно утверждать является ли Ставище Ставищенского района Киевской области тем местом, где ранее был город Любомир нельзя. Даже скорее можно утверждать обратное – Любомира на месте Ставище (исторически Ставища) не было. Возникает вопрос: Откуда взялась подобная информация и почему она оказалась ложной? На этот вопрос я постараюсь ответить.

Прочитать можно здесь или https://yadi.sk/i/Jr5sngpWkavAE


Санкт-Петербург
 
l_sergiy_mДата: Середа, 30.12.2015, 01:27 | Повідомлення # 62
Лейтенант
Група: VIP-користувач
Повідомлень: 67
« 2 »
Країна: Україна
Статус: :-(
Мені неодноразово доводилось зустрічатися з припущенням, що походження сіл Сніжки і Юрківка було приурочене до якоїсь однієї історичної дати. З цього приводу є кілька версій:

1. У статті про Сніжки, викладеній у другому томі книги "Міста і села України. Київщина" переповідається такий варіант легенди:" Існує легенда, що заснував Сніжки один із трьох братів – Сніжко. Під час одного з набігів татари спалили село і знищили всіх жителів, які заховались у місцевій церкві. Але один мудрий батько не пустив своїх синів – Тишка, Юрка і Сніжка – у церкву і цим порятував їх життя. Брати на трьох пагорбах у тодішніх лісах заснували три хутори – Тихий Хутір, Юрківку і Сніжки, – які згодом переросли у села. " Залишається незрозумілим, що за село було спалене татарами і де воно знаходилося.

2.  Крім цього у статті згадується такий переказ щодо походження міста Любомир: "Точного першого місця розташування, походження назви та знаходження села Сніжки ніхто на сьогодні так і не знає, але версій і легенд багато. Згідно з однією із легенд, село розташовувалося на одному із західних витоків р. Гнилий Тікич орієнтовно в районі лісистої місцевості трохи вище Альошиного яру (квадрат 27). Це підтверджують і археологічні знахідки. Коло подібного оборонного валу – велика плантація різносортної малини з назвою місцини "Малинник". Обабіч вище по гребню балки проходить один зі старих шляхів, що сполучав міста Біла Церква та Умань і яким, згідно з легендою, проходило в XI ст. кочове плем'я, яке напало і вирізало все поселення, забравши у полон тільки дітей. Ті, кому вдалося втекти, пішли в глиб, нижче по течії Гнилого Тікича, і там, де всі три витоки Гнилого Тікича злилися в одну річку, обжили його та заснували поселення Любомир, що стало міцним форпостом Київського князівства". У серпні 2015 року я почув від своєї сусідки, жительки Сніжок іншу версію цієї легенди, згідно якої вихідці з цього знищеного кочівниками поселення заснували не Любомир, а Сніжки.

За ознаками вказаними у статті я знайшов приблизне розташування цього місця:



 
3.  У статті про Тихий Хутір, викладеній у книзі "Міста і села України. Черкащина", заснування Тихого Хутора приписується Тихону, який приблизно у 16 ст. разом з братами Юрком та Олександром втекли від переслідувань польських панів і оселилися у лісистій місцевості, заснувавши відповідно села Тихий Хутір, Юрківку та Олександрівку.

Варто звернути увагу, що у різних версіях цих легенд згадуються зовсім різні дати заснування сіл, але водночас, вказується одна конкретна деталь - їх засновники рятуються від зовнішньої загрози і переселяються у більш безпечну місцевість. Також об'єднує ці версії згадка про Юрка - засновника Юрківки. З цього приводу слід процитувати працю Л. Похилевича "Сказания о населенных местностях Киевской губернии" : "Жители утверждают, что за 200 лет на месте нынешней Юрковки, в дремучем лесу завел хутор Ставищский житель Юрко, именем коего и названо село." Похилевич наводить більш-менш конкретну дату заснування Юрківки - за 200 років до написання ним "Сказаний..." .  Якщо "Сказания..." було написано у 1864 році, то виходить, Юрківка мала б бути заснована близько 1664 р., а саме цим роком датується облога Ставища військами Речі Посполитої на чолі з С. Чарнецьким. Через рік, у 1665 р. Ставище знову зазнає облоги поляками.  В ході першої облоги Ставища за наказом С. Чернецького союзниками-татарами було знищено села навколо Ставища.

Виходячи з усього сказаного вище, можна зробити припущення, що села Сніжки, Юрківка, Тихий Хутір і можливо, Олександрівка були засновані близько 1664 або 1665 років вихідцями зі Ставища або навколишніх сіл, які рятувалися від поляків та їх союзників - татар, і оселилися у довколишніх лісах.

Прикріплення: 4494367.jpg(269Kb)


Сніжки - Київ

Повідомлення відредагував l_sergiy_m - Середа, 30.12.2015, 01:29
 
ViktorДата: Середа, 30.12.2015, 09:24 | Повідомлення # 63
Генерал-майор
Група: Модератор
Повідомлень: 1464
« 10 »
Країна: Російська Федерація
Статус: :-(
Однозначно согласен, что даты основания многих сёл вокруг Ставище датируются после 1664 года. Хотя какие-то отдельные хутора и фольварки существовали и ранее. Вот что известно об осаде Ставища в 1664 году: Чарнецкий велел татарам сжечь все окрестные хутора и фольварки, так что Ставище представляло вид оазиса в пустыне1. Некоторые сожжённые дома вне Ставища, можно видеть на гравюре Осады Ставища2. Также нам известно, что первая осада Ставища в 1664 году закончилась сдачей 20 октября: жители были помилованы под известными условиями3. А почему они сдались: не стало сил терпеть больше голод и лишения; кроме того все жилища были уничтожены канонадой4. Иначе говоря, на кануне зимы, люди в Ставище остались без пропитания и жилья. Так что можно предполагать, что часть людей разбрелась в поисках лучшей доли. Хоть татары и нападали на украинские сёла до начала 18 века, количество их нападений резко сократилось начиная со второй половины 17 века, по отношению к веку 16 и первой половине 17 века. То есть можно было пробовать селиться в отдалении от укреплённых мест и военных гарнизонов. Тем более что укреплённое военное поселение Ставища, после второго восстания в начале 1665 года не стало: они были взяты с бою; Старшин предали казни, собственность граждан разграблению, город огню5.
Конечно, нельзя исключать, а судя по некоторым археологическим находкам можно утверждать, что на территории Ставищенского района были поселения более раннего периода, но их нельзя напрямую связывать с нынешними населёнными пунктами. Ну а версии, что три брата основали три поселения на трёх холмах, совсем не подлежат критике, так как в старые времена проще было жить вместе, а не врозь, на достаточно больших расстояниях по тем временам. Другое дело, если они не были братьями.
Ну а про Любомир я своё мнение выразил в этой теме чуть выше.

1. В.В. Волк-Карачаеский «Борьба Польши с казачеством во второй половине XVII и начале XVIII века», Киев, 1899.
2. Гравюра опубликована в издании М. Мериана „Театр Европы” (Theatrum Europaeum), том. 9, 1672.
3. В.В. Волк-Карачаеский «Борьба Польши с казачеством во второй половине XVII и начале XVIII века», Киев, 1899.
4. Там же.
5. Николай Маркевич, История Малороссии, Том 2, Москва, 1842


Санкт-Петербург
 
Форум » Історія селища Ставище » Історичні факти » Теории, предположения и легенды (То, чего нет в истории, но можно предположить, что было.)
Сторінка 5 з 5«12345
Пошук: